Психологія переможцив заважає перемагати?

Нещодавня перемога CS:GO-складу Natus Vincere на фіналах XIII сезону SLTV StarSeries та ESWC Monreal 2015 змусила тріумфувати численних фанатів команди. І справді, на перший погляд, справи команди йдуть дуже добре, а результати за другий квартал 2015 року тішать.

Останні результати команди:

ESL One Katowice 2015 — 5–8-е місця

SLTV StarSeries XII Finals — 5–6-е місця

ESL Pro League 2015 — 1-е місце

Gfinity Masters Spring 2015 — 3–4-е місця

Fragbite Masters Season 4 2015 — 3–4-е місця

DreamHack Open Summer 2015 — 2-е місце

SLTV StarSeries XIII Finals — 1-е місце

ESWC Monreal 2015 — 1-е місце

Faceit League Stage Two — 3–4-е місця

Як ми бачимо, до заміни starix'a на flamie хлопцям не вдавалося показати свою гру, але після цієї заміни справи пішли набагато краще. Однак, попри помітний прогрес у порівнянні з початком 2015 року, як і в порівнянні з першими роками переходу від 1.6 версії до GO, хлопці з Na`Vi все одно досі не змогли повернути собі однозначну домінацію на професійній CS-сцені. якої вони привчили нас у 2010–2011 роках. Щоразу, коли справа доходить до серйозного LAN-турніру, Зевсу і команді не вдається виграти його. Перші місця на ESL Pro, StarSeries XIII та ESWC 2015 не повністю задовольняють хлопців, оскільки на цих змаганнях були відсутні ті чи інші команди, які вважаються фаворитами та топсуперниками для Natus Vincere. Бракує лише тієї самої однозначної перемоги на major-івенті, яка стане фундаментом для будівництва оновленого «будинку слави» CS:GO-складу Na`Vi.

Чого ж не вистачає Зевсу та його команді, щоб знову зійти на кіберспортивний олімп? Що заважає хлопцям? Це найголовніші питання, які стоять сьогодні перед командою. Напевно, вони й самі знають відповідь. Наприклад, на думку Дениса Костіна, головна причина – це психологічний настрій гравців команди. Однак думка сторонніх ніколи не буває зайвою — саме про це ми поговоримо сьогодні.

Чинники успіху Na`Vi

Перш ніж відповісти на головні питання, необхідно розглянути ті фактори, які допомагають сьогодні команді показувати позитивні результати та досягати серйозних успіхів.

Позаігрові фактори

1. У команди є організація.

Дуже важливий момент. Організація (особливо, якщо це така організація, як Natus Vincere) - це велика підмога для будь-якого кіберспортсмена. У команди є тренер, менеджер, спонсори та, як наслідок, всебічна допомога, яка дозволяє не відриватися на дрібні побутові питання, а займатися безпосередньо своєю роботою та приділяти 100% часу саме їй. Відомий приклад – поляки з Virtus.Pro. Згадайте, щойно TaZ та його компанія позбавлялися підтримки організації, їх результати незмінно погіршувалися. А от коли вони укладали контракт із гарною організацією, гра цієї п'ятірки відразу поверталася на звичний рівень.

2. У команди є фінансова стабільність.

Ще один важливий чинник. Фан, задоволення, позитив, зайняття улюбленою справою — це все добре, але не тоді, коли тобі далеко за 25 років і є власна родина. Якщо молоді хлопці готові грати «на перспективу», то досвідчені Зевс та Едвард уже давно пройшли цей етап. Їхні старання та праця повинні незмінно підтримуватися вагомими фінансовими аргументами.

Ігрові фактори

1. Шалена стрілянина.

Стрілянина – це основний елемент геймплею та головна складова вдалого результату в Counter-Strike. Якою б не була ваша тактична підготовка, якщо стрілянина не на рівні, ви не виграєте ніколи. А ось чудова стрілянина дозволяє швидко увійти до світового топу. JW, Flamie, kennyS, xyp9x, s1mple та багато інших молодих зірок сучасної CS-сцени довели це.

2. Відмінна тактична підготовка.

Думаю, навряд чи знайдеться людина, яка буде сперечатися з тим, що Zeus входить до кращих капітанів у CS. Данило Тесленко завжди вражав не лише рівнем власної гри, а й рівнем розуміння гри загалом. Він вміє «читати» суперників як ніхто інший, він вміє підлаштовуватися під стиль гри супротивника, він чудово координує дії команди. Він і психолог, і стратег, і тактик, і фрагер одночасно. Зрештою, абсолютно всі яскраві перемоги Na`Vi були завойовані під незмінним керівництвом цього капітана, а результат – це незаперечний доказ професіоналізму ватажка нашої команди. Ну і, звичайно ж, це заслуга всієї команди, яка у багатьох епізодах діє організовано та злагоджено.

3. Сплав молодості та досвіду

Головні козирі GuardiaN'a, seized'a & flamie - це, звичайно ж, чудова реакція та неймовірний ейм. А Zeus & Edward — це не просто дуже сильні стрілки, а ветерани, які ще й побачили багато, які за своє життя встигли виграти чемпіонати всіх калібрів. Божевільна стрілянина та азарт молодших членів команди чудово доповнюються так само точною стріляниною, майстерністю та холоднокровністю їх більш дорослих колег.

4. Позамежна мотивація та жага результату

Мабуть, саме зараз команда вперше поєднує у собі баланс молодості та досвіду. Жага молодших членів колективу зарекомендувати себе на топ-сцені, що підживлюється досвідом «старших» складу, вилилася в справжню «гарячу лавину». Саме молодецького завзяття і позамежної мотивації так не вистачало досвідченому, але помітно охолонувшому до перемог складу Na`Vi, перейшов від 1.6 версії до CS:GO.

Словак та обидва росіянини ще не встигли пізнати «смаку золота» чемпіонатів світу, тому мотивовані на 300%. А ось харківський дует хоч і пізнав цей смак давно, але вже встиг забути його. У сумі утворився колектив однодумців, націлених на досягнення найвищого результату.

Прочитавши це, мимоволі й сам запитуєш себе: «Чому ж у цієї команди є абсолютно все, і навіть демонструються відмінні результати, але колишньої тотальної переваги над суперниками, як у 2010 році, немає?!»

Чинники відсутності домінації на світовій CS-сцені

Що таке "філософія переможця"?

Щоб відповісти на головне питання, потрібно трохи повернутися в минуле. Наприкінці 2010 року, на піку слави Na`Vi, після їхньої знаменитої перемоги на всіх трьох світових чемпіонатах (IEM, ESWC & WCG) багато хто поставив питання визначення факторів, що дозволяють команді перемагати. У спробі докопатися до істини ставилися подібні запитання і гравцям. Тоді стало відомо, що, крім загальної тактичної та стрілецької підготовки, величезну увагу Данило приділяв вихованню в собі та в товаришах за командою «психології переможця». Його філософія полягає в тому, що команда має бути сильною не лише разом, а й порізно.

Кожен член команди має бути сильним і духом, і тілом. Вже тоді Зевс привчав до того що мало добре стріляти та розуміти гру. Потрібно виховувати у собі сильні якості. Заняття спортом допомагають збудувати сильне тіло, самоорганізуватися, самодисциплінуватися. А ось сила духу виховується у грі. Під силою духу розуміється і віра у себе, і віра у команду; це віра у свої сили та віра у можливість досягнення необхідного результату. Пам'ятаєте ту саму легендарну кричалку: «Бачу мету – не бачу перешкод!»? Вона якнайкраще характеризує філософію команди, її психологію переможців. Якщо навести простіший і доступніший приклад, то суть у тому, що, згідно з філософією Зевса та всієї команди Na`Vi, потрібно грати впевнено і не боятися нікого. Якщо ти боїшся, ти програв.

Якщо ти впевнений, ти виграв. Якщо ти боїшся виходити на стрілянину в розмін — ти програв. Якщо ти вийшов і на впевненості розмінявся чи зробив мінус, ти виграв. Пам'ятаєте, як у ті роки зухвало та впевнено грала команда? Пам'ятаєте знамениті екораунди, що «ламають», які досі грають Na`Vi? Пам'ятаєте знаменитий контроль усієї карти за точками, на який звертали увагу коментатори та глядачі? Все це психологія переможця, яка виховується всередині команди.

Чому психологія переможця заважає перемагати?

Судячи з тієї гри, яку сьогодні демонструє команда, всі ці постулати залишилися чинними та продовжують культивуватися. Але саме вони грають злий жарт із командою. Щоб філософія команди давала свої плоди, треба глибоко розуміти її. Це означає, що не треба бездумно розраховувати лише на свою стрілянину. Потрібно бути впевненим у собі та своїх силах, але при цьому у важливі ігрові моменти грати не на перемогу, а на результат. І між цими поняттями дуже велика різниця.

Гра на перемогу — це постійний тиск, перемога "на впевненості" у кожному мікромоменті. Фактично це означає, що потрібно не лише виграти гру, а й «зламати» суперника, «агресувати», впевнено переграваючи його у перестрілках та клатч-раундах. А ось гра на результат передбачає раціональну стратегію, згідно з якою ви можете віддатися в клатч-раунді, але якщо ви граєте за Т-бік і бомба вибухнула, то загальний результат прийнятний.

Слабкість нинішнього складу Na`Vi у тому, що ця команда грає надто агресивно і часом надто самовпевнено. Та сама психологія переможця, помножена на гарячу кров молодших гравців та емоційність Зевса, штовхає команду на образливі дитячі помилки, які заважають їй вигравати у всіх. Скільки разів Na`Vi програвали топкомандам лише через свої помилки? Скільки разів вони могли виграти і у Fnatic, і у TSM, якби грамотно розігрували клатчі, якби завжди грали в розмін, якби не віддавали раунди та ігри в руки своїх суперників?

Аналіз помилок Na`Vi на конкретних прикладах

Наприклад візьмемо кілька найсвіжіших моментів гри Na'Vi на Faceit League Stage Two в рамках DreamHack Valencia 2015 і проаналізуємо їх.

UkraineNa`Vi — United StatesCloud9, de_cobblestone

Перший показовий момент помилок проти сильних суперників — гра проти Cloud9 на "кобблстоуні". У другій половині гри у команди нічого не виходило, тому що у багатьох мікромоментах гравці віддавалися по одному і не перестрілювали суперників. Але після тактичної паузи команда почала грати більш зібрано, грати в обмін, що дозволило скоротити відставання до мінімуму. І єдиний раунд, у якому команда буквально на краплю розслабилася та відчула смак допів, стався за рахунку 15:14 на користь американців. Даня та хлопці знали про слабку економіку, тому розділилися по точках і вирішили грати від стрілянини. У результаті сталося кілька мінусів без розміну, раунд та гра були віддані.

UkraineNa`Vi - InternationalTeam Kinguin

У грі проти Team Kinguin також були подібні помилки, але при всій повазі до команди-противника — більш високий рівень гравців Na'Vi дозволив їм пройти далі. Дуже часто в іграх проти слабкіших суперників хлопці виграють внаслідок різниці в класі, досвіді та стрільбі. Виграють тоді, коли цього вистачає. І дуже часто програють рівним собі, тому що в іграх проти них цього не вистачає, а помилки нікуди не діваються з гри в гру.

UkraineNa`Vi - DenmarkTSM, de_mirage

Яскравим прикладом таких помилок є наступна зустріч з командою TSM. Перша картка, de_mirage. За рахунку 9:1 данці, граючи за Т-бік, заходять на А-плант. Нави вбивають їх і залишаються 4 проти 1. Флеймі неорганізовано біжить стрілятися з ямою та вмирає. Добре, що решта тіммейтів не побігла, а просто залишилася дивитися яму, поки один з них розмінував об'єкт. Раунд узятий, але помилку було допущено. До речі, у відбіркових іграх на ESL-ESEA буквально 2 липня 2015 року у програних двох поспіль іграх проти NIP був подібний раунд на de_train, тільки в ролі Флеймі був капітан — Зевс. Даня зробив мінус 2 за CT і на "плюс моралі" побіг вбивати останнього, але вбили його самого. Інші тіммейти також почали стрілятися замість того, щоб залишити одного знешкодити бомбу і прикрити його.

У результаті шведський гравець зверху розстріляв всю команду і взяв клатч 1 в 4 на бомбі B. Але повернемось до гри проти TSM. За рахунку 13:5 Na`Vi, граючи за Т-бік, заходять на бомбу і ставлять її, займають грамотні позиції. Бомба порожня, лише один данець стояв на кухні, але не був мобільний, оскільки грав із гвинтівкою в руках. Flamie навіщось починає з ним стрілятися, замість того, щоб послідувати за тіммейтами, зайняти позицію і просто перехресним вогнем не дати датчанам зайти. У результаті він вмирає, після чого вбивають і тіммейтів, а раунд програється. А за рахунку 15:6 на користь Na`Vi відбувається взагалі неймовірне. Залишившись 2 в 2 проти червоних датчан, GuardiaN, замість того щоб поставити бомбу на порожній точці під прикриттям Зевса, біжить стрілятися з бомбою в руках проти двох датчан і гине там. І добре, що Даня зміг довести раунд та карту до перемоги. Хоча і він міг програти, якби датський гравець потрапив по ньому зі снайперської гвинтівки під час перестрілки.

UkraineNa`Vi - DenmarkTSM, de_train

Але якщо на першій карті данці не змогли покарати наших хлопців за їхні помилки, то на наступних двох вони реалізували промахи Na'Vi. При рахунку 2:1 за Т-бік Зевс та команда заходять на А-plant. Зробивши пару розмінів, вони продовжують тиснути на точку, тому що знають про економічний раунд суперника, хоча розумніше було б піти на точку В, поставити бомбу і спокійно виграти найважливіший раунд. У результаті seized залишається червоним 1 в 1 проти суперника, нарешті йде на В, ставить бомбу, але його вбивають і раунд віддається. І, що найприкріше, при рахунку 7:2 відбувається така сама ситуація, але Na`Vi, навчені минулою невдачею, відходять на точку B і виграють раунд. Чому вони не зіграли так само раніше?! За рахунку 14:5 Na`Vi грають вже за СТ-бік.

В результаті розмінів проти одного данця залишаються seized і Guardian. Обидва гравці знають точну інформацію про місцеперебування данця на карті, тому що за секунду до цього він убив Едварда у спину. Денис чекає на «верх-низі», бачить суперника, але замість того, щоб стати перехресним вогнем зі словаком і вбити ворога, ну або хоча б сховатися або поміняти позицію, він починає стрілятися, віддається, потім віддається Ковач і Na'Vi програють найважливіший раунд, втрачаючи всі шанси витягнути карту хоча б на допи. Цілком стандартна помилка для команди цього складу. Замість раціональної гри «у розмін» та доведення ключових раундів до потрібного результату гравці намагаються демонструвати психологію переможців, розраховують виключно на стрілянину та програють. Ключові раунди другої карти були програні, і рахунок карток стає 1:1.

UkraineNa`Vi - DenmarkTSM, de_dust2

Апогеєм проблем команди стає третя карта. Перша помилка при рахунку 2:0 на нашу користь. Хлопці після розмінів заходять на А-плант і залишаються в ситуації 3-3 з поставленою бомбою. І, як завжди, замість того, щоб просто зайняти позиції та зіграти на розміні (у данців був форс-бай, гранат немає, тобто вибити терористів з точки ДУЖЕ складно), гравці починають лізти на стрілянину. Хтось віддається, стрибаючи на планті та стріляючись із СТ-респом, хтось віддається, стріляючись на далині, останнього затискають удвох і розмінюють.

Бомба знешкоджена, найважливіший раунд злитий. При цьому самі данці подібних помилок не допускають, грають дуже відповідально, дисципліновано та грамотно. За рахунку 5:3 після серії розмінів словак залишається один проти чотирьох. Він робить мінус 1, вбивши агресивного датського гравця біля виходу на далечінь, але решта команди відразу робить висновки. Двоє гравців перехресним вогнем стають за ящиком і з боку СТ-респу, контролюючи підйом на А-точку, а третій данець підтиснув спину і почав дивитися вихід із воріт. У результаті Ковача затиснули на далечінь і вбили без шансів.

За рахунку 8:3 відбувається ситуація, в якій flamie & Edward залишаються вдвох проти данця, який на А-планті намагається знешкодити бомбу, сіпаючи нашого гравця. Єгор, прочекавши, що данець намагається смикати його і не минає бомбу, не йде назад, а сідає і починає стрілятися з ворогом, незважаючи на те, що Ваня був далеко. Чому не втекти? Чому не зіграти на результат: зачекати на Едварда, вийти вдвох і просто зробити розмін? Пощастило, що flamie банально перестріляв суперника. Рахунок 9:4, команда програє, але економіка у данців слабка, тобто раунд неймовірно важливий. Після заходу на точку А вимальовується ситуація: 4 гравці Na`Vi проти 3 гравців ПММ.

Фатальна агресія від СНД-команди у всій своїй красі. Зевс чомусь на самоті займає агресивну позицію в диму на паричу і вмирає. Але він молодець, бо встигає зробити розмін. А після цього ціла серія помилок. Seized навіщось стрибає на CT-респ «дотискати» данців і вмирає. Потім flamie, замість того щоб відійди на далечінь до свого тіммейту (який знаходиться в ямі) і в 2 стволи «приймати» супротивників, залишається близько до СТ-респу і гине. А насамкінець і Ваня навіщось починає стрілятися з ями, отримує хедшот і гине. Хоча міг сховатися та смикати суперників.

Найважливіший раунд у найпростішій ситуації програно. І все це сталося за поставленої бомби! На найважливішому екораунді від датчан за рахунку 12:5 хлопці, замість зіграти пасивно і користуючись зброєю на далеких відстанях перестріляти суперника, знову навіщось розходяться на самоті по точках, помирають по одному без розмінів і програють раунд. За рахунку 13:5 гравці TSM прорвали B-плант, а Na`Vi пішли сейвити девайси та останні гроші. Але Guardian примудрився у цій найважливішій ситуації просто випадково зарізати seized'a у ямі. У результаті поразка на de_dust2, поразка у всьому матчі і образливі, але вже традиційні для Na`Vi 3-4 місця на турнірі, де присутній весь світовий топ. І найприкріше, що по грі хлопці були готові анітрохи не гірші за данців. Вони стріляли не гірше, вони грали не гірше.

Вони просто вкотре самі подарували перемогу, як і на попередніх великих турнірах. І все частіше виникає питання: чому гравці світового рівня дозволяють собі з турніру до турніру припускатися подібних помилок?! Невже Даня та хлопці самі не помічають цього? А ще прикро, що ті самі Cloud9, які дивом обіграли нашу команду в групі, при цьому, як завжди, коштом помилок наших же хлопців, у підсумку виграли турнір, хоча буквально тиждень тому в Монреалі Зевс і команда каменю на камені від них не залишили. Чи це не показник, що Na`Vi анітрохи не гірший за своїх суперників, а проблеми криються всередині команди та її гри?

Чому філософія переможців не працює у нинішніх умовах

Постає питання: «Чому психологія переможців допомагала знаменитому складу у 2010 році, але не працює сьогодні? І до чого тут взагалі психологія переможців?» Для відповіді на ці питання потрібно знову повернутись у минуле. Вся справа в тому, що starix, markeloff & ceh9 розвивали у собі психологію переможців разом із Zeus & Edward одночасно, і у кожного з хлопців був багатий досвід за плечима.

На момент появи першого складу Na`Vi харківський дует Zeus та Edward пройшли вогонь, воду та мідні труби на СНД- та світовій КС-сцені (шлях від pro100 та Virtus.Pro до Na`Vi). Сергій «starix» Іщук встиг виграти як численні СНД-турніри, так і здобути бронзу на WCG разом з A-gaming. Єгор markeloff відзначався в іграх за DTS, і саме там за свою гру отримав репутацію чудового снайпера, роблячи неймовірні мінуси як на українській, так і на світовій сцені.

А тоді ще під ніком esenin Арсеній Триноженко (сьогодні вже відоміший як ceh9) отримав величезний досвід гри у Львові за знамениту команду TreeezzZ. Цілком очевидно, що кожен із гравців того складу був, якщо так можна сказати, благодатним ґрунтом для вирощування зерна Переможця. А кинуто це зерно було, як казали самі Na'Vi у своїх інтерв'ю, під час першого тріумфального турніру IEM, у тому самому знаменитому матчі з легендарними датськими mTw, коли після провальної першої сторони (12:3) на de_train в результаті було зафіксовано нічию 15:15.

А потім, на тлі цього морального підйому, була легендарна перемога на IEM. А потім була перемога на Arbalet Cup у Києві, де у першому ж матчі Edward поставив свої знамениті мінус 5 з fnatic на de_tuscan та отримав прізвисько Pistol King. А потім були перемоги в Інтернеті. Все це в сумі дозволило команді зробити легендарний хет-трик та встановити рекорд «всіх часів», вигравши всі major-івенти у 2010 році.

На жаль, у словацького та двох російських гравців ця залізобетонна впевненість та сталеві нерви все ще не з'явилися, а самі вони, як було сказано вище, трохи менш благодатний ґрунт для зерна Переможця. Вони мають реакцію, шалені фраги, стрілянину. З'явилося глибоке розуміння гри, з'явився досвід. Але немає тієї ж психології переможців, незважаючи на те, що її так уперто культивує у команді Зевс.

Докази? А ви відзначте нестабільність усіх трьох. І порівняйте їх із Ванею та Данею, які рік у рік стабільні та сильні — як індивідуально, так і командно. А в іграх із такими командами, як Fnatic та TSM, тільки стрілянини мало. Іноді потрібно грати холоднокровно, впевнено, раціонально. Не на емоціях, а вдумливо. Не на перемогу, а на результат.

Відмінний приклад - Blade. Андрій «капітанить» понад 10 років, досі грає на найвищому рівні, має глибоке розуміння гри. У нього дуже хороша стрілянина, але в клатчі 1 на 1 він не покладається тільки на стрілянину. І не тільки тому, що розуміє, що у молодих гравців, таких як flamie або s1mple, стрілянина краща. Він просто використовує свій козир — величезний досвід та розуміння ситуацій. У Na`Vi або Зевс, виховуючи мораль переможців, або молода кров самих хлопців буквально змушують їх виходити та вбивати. А проти таких стрільців, як olofmeister, JW, kennyS і т. д. не можна покладатися на стрілянину. Гравців топрівня потрібно просто перегравати у кожному моменті, а будь-яка помилка коштуватиме дуже дорого.

До речі, про рівень стрілянини. У 2010 році буквально кожен гравець Na'Vi був найкращим на своїй позиції. Зевс демонстрував свій блискучий стиль тиску та вбивств "на впевненості" (до речі, Даня — це ідеальний приклад правильного розуміння філософії Переможця). Едвард був королем пістолеток та й загалом «ставив» неймовірні речі. Марік по праву вважався топ-awp світу. Старікс творив дива на своїх В-плантах та й загалом еймив дуже жорстко. Усі вони входили до топ-10 найкращих гравців світу, а більшість навіть у топ-5. Мабуть, тільки Сеня ніколи не вирізнявся мегастрільбою. Але, по-перше, його ейму цілком вистачало, щоб не випадати з гри на тлі всієї команди та спокійно мінусувати будь-якого топгравця супротивника. А по-друге, сильними сторонами Сені завжди були величезна «плюс мораль» для команди та неймовірне почуття таймінгу, яке дозволяло у найважливіший і потрібний момент зайти в спину та зробити мінус 3, наприклад, або вибрати виключно вдалу позицію та відстрілити суперника.

При всій повазі до поточного складу, хлопці стріляють дуже добре і часом дають неймовірні речі, але вони вже не мають переваги, яка була раніше. Потрібно адекватно розуміти, що зараз вони просто входять до топу, а не перевершують суперників за всіма параметрами, і це автоматично зобов'язує грати не бездумно, з розрахунку «та я зараз усіх уб'ю!», а грати мудро, хитро, виважено.

Ось і виходить, що хлопці начебто виграють якісь турніри, але тут же програють на інших турнірах. А під час зустрічі з іншими топкомандами не можуть зіграти «на максимум». І начебто є результати, є абсолютно всі передумови перемог на мажорівентах, але тієї залізної впевненості, яка була у всього СНД-ком'юніті та у команди у фіналі WCG 2010 проти mTw на додаткових раундах третьої гри на de_train, — її немає.

А чому? Тому що психологія переможців виробляється лише постійними перемогами! Лише ціла низка перемог на початку 2010 року дозволила тій команді досягати подальших успіхів у будь-яких умовах! Згадайте хоча б вихід із гурту на ESWC 2010. Адже за певних обставин Na'Vi могли і не вийти, могли не виграти той турнір, могли не стати тими улюбленими гравцями, якими вони стали.

А що відбувається зараз? Як можна виховати в собі психологію переможця, якщо йде постійна гра від стрілянини і є помилки, що призводять до поразок?! Адже кожна поразка — це черв'як, який гризе зсередини, вселяє невпевненість, змушує сумніватися. І в результаті стає причиною поразки.

Стрілянина мінлива, сьогодні вона йде, завтра – ні. А ось гра від результату та холоднокровності завжди дозволяє вичавити максимум, навіть якщо не йде стрілянина. І між програшами 16:14 та 16:10 теж є величезна різниця! І якби хлопці дотискали до кінця, нехай навіть і програючи в результаті 16:14, впевненості додалося б! І як можна говорити про психологію переможців, якщо команда на LAN виграє у NIP, а онлайн буквально 2 липня програє їй же поспіль 2 карти по 16:8 взагалі без боротьби та з масою помилок?!

А ще в тому самому легендарному 2010 Na'Vi завжди грали від розміну, дуже компактно, поєднували у своїй грі ейм і відмінну тактичну підготовку. Зараз чомусь занадто велика ставка робиться на індивідуальний скіл, і це грає злий жарт в іграх з рівними за рівнем топкомандами, особливо якщо врахувати, що моральний дух і психологія молодих гравців Na'Vi не завжди дозволяють демонструвати стабільні результати. Старі Na'Vi завжди вміли вчасно зупинитися, у потрібні моменти зіграти сейвово. Нові Na`Vi надто незграбні, не гнучкі. І саме цієї відсутності «гальм», саме цієї відсутності сейвової гри так не вистачає сьогодні для довгоочікуваної перемоги.

Що зробити, щоби повернути домінацію на світовій сцені

‍

Звісно, всередині команди робити висновки завжди набагато легше. І, напевно, вони будуть зроблені та будуть більш правильними. І, напевно, не треба радити таким метрам, як Na`Vi, що саме потрібно поміняти у своїй грі. Але іноді важливим є погляд з боку, а чужа, нехай навіть неправильна, думка міститиме в собі зернятко істини.

Отже, що робити, щоб повернути домінацію на світовій CS-сцені?

1. Перестати надто покладатися на індивідуальний скіл

Абсолютно вся команда має зрозуміти, що стрілянина — це важливий чинник, але на одній стріянині далеко не поїдеш.

2. Повернути компактну гру, гру на розміні

Дуже яскравий приклад – друга половина гри за Т-бік проти Cloud9 на cobblestone. Ось так і має грати команда! Чіткі виходи, чіткі таймінги, чудова стрілянина, постійні розміни – і перемога буде у кишені!

3. Привчити гравців завжди грати на результат, знайти баланс між агресією та обачністю

У всіх клатчраундах слід пам'ятати, що головне — це результат. Якщо буде це розуміння, хлопці не виходитимуть на стрілянину в ситуаціях 3 в 3 або 2 в 2, а займатимуть позиції на перехресний вогонь і спокійно братимуть раунди. Якщо буде це розуміння, то в ситуаціях 1 на 1 хлопці займатимуть позицію, слухатимуть тупіт суперника і за інформацією спокійно вбиватимуть його в спину або в бік, а не незграбно вибігатимуть на стрілянину і намагатимуться вбити в обличчя. І так далі.

4. Не втрачати впевненості у собі

Як затятий уболівальник команди я хочу сказати: «Хлопці, у вас є абсолютно все, щоб перемагати! Ви нічим не гірше TSM, Fnatic, Vritus.Pro та будь-якої іншої команди! Просто не даруйте їм перемогу, а забирайте її собі! Ви вже давно її заслужили! І серпень — ідеальний місяць для того, щоб зробити нарешті правильні висновки та забрати major-турнір!»

Автор статті — Несвіт Богдан.

‍